7 грудня, Україна святкувала державне свято - День місцевого самоврядування.
Це свято було встановлено в Україні 25 листопада 2000 року згідно з Указом Президента України № 1250/2000.
Саме цього дня, ще в 1990 році, коли Україна перебувала у складі Радянського Союзу, був прийнятий закон про місцеве самоврядування.
Поки що, вважаю зовсім несправедливо, це свято не відзначається у нас на рівні самих найвизначніших – з оголошенням вихідного дня, відповідним Указом Президента та Постанови Кабінету Міністрів щодо порядку святкувань… Хоча за його державницьким змістом – це одне з найбільш головних свят.
Комусь, хто не дуже дружить з історією, це може здаватися дивним, але засновником місцевого самоврядування й апологетом його заснування як основи державництва першим майже 100 років тому виступив наш земляк з Гуляйполя – без перебільшення сказати - Герой України Нестор Іванович Махно.
Ще й до сьогодні його історична постать не зайняла гідного місця в ієрархії державних діячів та борців за щастя народу України. В цьому сенсі, черговий раз маємо зауважити, що всьому свій час… але того значення місцевого самоврядування, яке надавав Нестор Іванович в системі розбудови держави, годі шукати ще й по-сьогодні навіть в державній політиці найбільш розвинутих країн.
Він хотів, і в цьому полягає сама ідея розвитку самоврядування, щоб кожний свідомий громадянин опанував у власній свідомості себе хазяїном власної держави й власного життя, як власне і трактує християнська мораль. Держава має слугувати інтересам місцевої спільноти й складати відповідні законодавчі акти. Армія й народна міліція має захищати насамперед саме інтереси кожного хутора й села, містечка й міста. Це першочергове в державній політиці, бо саме вони – виробляють продукт і утримують міць самої держави. Що не зрозуміло?
Все зрозуміло, але розуміти треба хотіти… Але не хочуть зрозуміти й по-сьогодні. Верховна Рада й Президент навіть не спромоглася на вітання. Що й казати – заклопотані люди, але чим? Хіба є що важливіше за розвиток основ державотворення? Ото ж воно й є… Все спотворено.
«Нам своє робить!», - як сказав поет. Завданням місцевих органів самоврядування було й залишається робити так, щоб люди розуміли, і з кожним днем все більше, що саме вони є хазяями на своїй землі, а не тільки у своїй оселі. Тільки тоді настане той благодатний ряст, що топтати одне задоволення всім – і старим і малим!
Ось це треба всім нам усвідомити. Це і є та найбільша, ба й єдина національна ідея!
Поки ж що не Верховна Рада, а тільки один її Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування привітав… навіть не народ України, а тільки працівників і службовців органів місцевого самоврядування, депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, представників муніципальної громадськості, науковців, експертів, усіх небайдужих людей зі святом — Днем місцевого самоврядування!
Там віддали належне цьому прошарку суспільства, як джерела надходжень до державного бюджету. А як же – є бюджет, є чим займатися, що розподіляти і що розкрадати.
Всі слова подяки і поваги до місцевого чиновництва, що містяться в привітанні не мають нічого спільного зі справжнім самоврядуванням…
«Користуючись нагодою, ми ще раз привертаємо увагу суспільства до тієї ключової ролі, яку відіграє система місцевого самоврядування в житті країни. Сформована на базі широкого народного представництва, вона забезпечує виконання найбільш складних завдань і вирішення проблем, що стоять перед Україною та її регіонами, кожним селом, селищем, містом у соціально-економічній і гуманітарній сферах, виступає важливим чинником досягнення суспільно-політичної злагоди», - говориться в привітанні комітету Верховної Ради.
Про вирішення яких завдань іде мова? Сьогодні перед місцевим самоврядуванням стоїть одне головне завдання – будь-як забезпечити надходження в державний бюджет. Віддали гроші – і все. На цьому контроль громади закінчено.
Ось тут і криється корінь корупції. Якщо чиновник розпоряджається чужими грошима, то виникає спокуса… Хіба не розуміло?
Зрозуміло всім, але не комітету ВР. «Всі політичні сили та їх лідери, державні діячі декларують підтримку і сприяння місцевому самоврядуванню, послідовний розвиток його конституційних і законодавчих засад на шляху децентралізації влади, широкого застосування принципу субсидіарності, забезпечення матеріально-фінансової та організаційно-правової самостійності».
Стоп, панове законодавці… про які принципи ведете? Чи не про ті корупційні неписані «закони джунглів», що безбожно розкрадають державу?
Далі трошки «попелу на голову», - «На жаль, у дійсності ми занадто часто маємо справу з протилежним: намаганням послабити роль місцевого самоврядування, зменшити ресурси для виконання повноважень і водночас збільшити відповідальність, взагалі вилучити повноваження, якими місцева влада опікувалася десятиліттями, звузити базу комунальної власності, проводити реформування без огляду на думку громад та обраних ними представників».
Ай-ай-ай! «Кто-то, кое-где у нас порой, честно жить не хочет»…
І нарешті – доза оптимізму, - «Попри це, ми залишаємося оптимістами і переконані, що спільними зусиллями вдасться забезпечити надійну законодавчу та матеріальну базу діяльності місцевого самоврядування, досягти справжнього партнерства і рівності у відносинах з органами державної влади, реалізувати проекти, що відповідають потребам і життєвим інтересам абсолютної більшості громадян України».
Є велика різниця між поняттями «власними зусиллями» і «спільними зусиллями». Якщо власними – то ми вже бачили і довіру втратили. Якщо спільними, то з ким? З вами, «шановне панство»? Досить – наїлися досхочу!
Перед нами всіма зараз постали великі виклики. Від Глобального потепління та зміни клімату в планетарному масштабі, до Податкового Кодексу та наступного огульного продажу сільськогосподарських земель. Дехто хоче зробити нас «індіанцями ХХІ сторіччя»! На заваді цим страшним процесам має постати воля всього народу у вигляді дієвого самоврядування.
Так що зі святом Вас, шановні земляки!
Бажаю Вам наполегливості, мужності і нових здобутків у Вашій нелегкій і відповідальній праці, людського розуміння і підтримки, міцного здоров'я, щастя, родинного благополуччя та здійснення всіх Ваших життєвих планів і сподівань!
Вадим Вишинський, Голова Михайлівської сільської ради
Вільнянського району Запорізької області
Комментарии
RSS лента комментариев этой записи