В цьому році 8-го листопада Михайлівській сільскій бібліотеці виконалося 60 років. Якщо брати за приклад найстарішу книгозбірню Украіни – Наукову бібліотеку Львівського національного університету імені Івана Франка, яка також, в цьому році святкує своє народження, але – 400-ліття, то 60 михайлівських років, мабудь і не багато.

Воно так , але всеж, для сільськоі бібліотеки, яка занадто мало підтримується на державному рівні, та не має добротного приміщення – це вже, свого роду, звитяга й подвиг тих людей, які протягом всього цього часу дбайливо зберігали та збільшували книжковий фонд, не озираючись на труднощі, що пов’язані з побутовими та моральними аспектами.

Тож повернемося до Михайлівки, що розташована у Вільнянському районі Запорізької області, та розповімо про бібліотеку, яка має свою історію, а також покажемо, як в цьому селі, відзначають такі, не популярні на загал, свята.

До 1951 року при сільському клубі існувала хата-читальня, в якій налічувалось120 книг, на добровільних засадах нею завідував корінний михайлівець Б.І. Рак. В 1951 році Таїсія Максимівна Кілярова, світла їй пам’ять, розпочала збирати у населення книги для створення читального фонду. Було зібрано понад 2000 книг, з яких і почала існування Михайлівська бібліотека. Розмістилась вона в одній кімнаті в будівлі, яка існувала на місці нинішнього Навчально-виховничого комплексу. Таїсія Максимівна, вчитель за фахом, взялась за справу з ентузіазмом та відповідальністю. Незабаром бібліотека стала однією з найкращих в районі.

З 1966 року, коли був збудований новий шкільний комплекс, бібліотека переїхала в стару школу (приміщення нинішньої сільради – ред.), де вже зайняла дві кімнати. З цього часу Таїсія Максимівна стала передавати свій досвід колегам, до неї приїзжали бібліотекарі зі всього району, на території михайлівської бібліотеки почали навіть проводити семінари.

В 1975 році на честь 30-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні в селі Михайлівка був збудований красень – Будинок культури. То була подія обласного значення. В щойно збудованому Будинку культури справила новосілля і Михайлівська бібліотека. Дві просторі кімнати, площею у 160 кв. метрів вмістили, на той час вже немаленький, книжковий фонд. Того ж таки 1975 року, вперше почала працювати бібліотекарем Ліліченко Віра Анатоліївна. Через три роки, пішла на заслужений відпочинок Таїсія Кімерова, на допомогу Вірі Ліліченко прийшла Євтушенко Олександра Андріївна. Ось вже 33 роки вони працюють разом.

В 1980 році бібліотека зайняла 1 місце у районному змаганні. З тих пір вона стала прикладом для інших. Була проведена робота з фондом та каталогами, в зв'язку з централізацією, на той час бібліотека вже мала понад 90 найменувань підписних періодичних видань. Багато масових заходів проводилось як у бібліотеці, так і на сцені БК. Книжкові виставки, тематичні полки, вікторини, бібліотечні уроки, бібліографічні огляди, читальні конференції, вечори спогадів, вечори пам'яті, – з різноманітними цікавинками, з демонстрацією фільмів, застосуванням слайдоскопів, проекторів та з музичним супроводом.

В зв'язку з цим на думку приходить наступне: «Може ми так зараз живемо, тому, що не маємо вже такого... Бо всі ці заходи розвивали та об'єднували нас. Куди воно все поділося, може потрібно знову все відновити?.. Починаючи з приміщення, де не було поточного ремонту ще з 1986 року. Колись хазяї – сільська громада, зробили це власною гордістю, а тепер? Чи може слугувати прийдешнім орієнтиром занедбаний та доведений до крайності бездушним ставленням Будинок культури? Протікає дах, вирізане на металобрухт опалення, немає електрики… В таких умовах про поповнення книжкового фонду годі й казати.

Ні, не будемо журитись! Навіть в таких умовах, без швидких та великих коштів, можливе відновлення всього минулого духовного багатства села. Життя продовжується. Бібліотека як працювала раніше, так і працює. Ба й навіть намагається крокувати в унісон з вимогами сьогодення.

Було введено бібліотечні платні послуги - створений комерційний фонд. Допомагають спонсори. Небайдужі люди передають до бібліотечного фонду, як і раніше, свої особисті книги. Як приклад, до 60-річчя біля 200 книг передав бібліотеці запорожець Кулинич Анатолій Пилипович (ліворуч на фото).

Сьогодні бібліотека має змогу брати літературу у Вільнянській районній бібліотеці, а також йде повним ходом обмін книгами між сусідніми сільськими бібліотеками. Завдяки цьому і читачі завжди мають змогу вибрати для себе потрібні книги.

На цьому історія Михайлівської сільської бібліотеки не закінчується. Вона продовжується з надією на майбутнє. І цю надію разом з бібліотекарями поділяє й новий голова сільської ради Вишинський Вадим Борисович. Обіцяє ще в цьому році підремонтувати дах та провести електрику.

Як то кажуть, будемо сподіватися на краще… А поки що працівники бібліотеки прикладають всіх зусиль, аби їх робота на селі мала таке ж значення та була корисною, як і раніше, а може ще й більше цінувалася односельцями.

Олександра Євтушенко та працівники бібліотек сільрад-сусідів з поздоровленнями

     Без цих чудових жінок не проходить жодне свято в Михайлівці (Татьяна Безпала - керівник народного        ансамбля "Веселка", Алла Наконечна -  співачка, учитель танців та  Ольга Сова - керівник художньої майстерні)

Віра Ліліченко розпочинає святковий концерт

Спецкор, «Стрела.zp.ua»

You have no rights to post comments