Как и следовало ожидать, «креативная» идея послать Рената Кузьмина в Брюссель в качестве неподкупного «украинского комиссара Катаньи» дала совершенно обратный результат. КГ/АМ, как говорят подростки. Креатив – гавно, автор – мудак. «Ты не похож на архиерея, Азаззело» подумали аж пять европарламентариев, пришедших посмотреть на живого соседского «гиммлера», и двое тут же ушли, подавляя рвотные позывы. Опасаясь, что этот хмурый небритый мафиози с низким лбом вот-вот запоет свою любимую блатную ”Мурку”.

Жалкий лепет насчет шуб Тимошенко при окладе в 2000 долларов вызвал встречный вопрос о стоимости Межигорья, которая явно не укладывается в доходы никогда не бывшего предпринимателем Януковича. На что последовала вполне немощная реплика о том, что дескать, пусть журналисты пишут заявления в ГПУ насчет Межигорья, и они будут обязательно рассмотрены. А что, просто сообщение в прессе уже проверке не подлежит? Даже если эти сообщения были многократными и вполне аргументированными? Вобщем, не сложилось у Кузьмина с карьерой прокурора-международника, придется переквалифицироваться в управдомы.

Весьма показательно было заявление депутата Европарламента Александра Мирского сделанное на следующий день после провального вояжа Кузьмина.

«Депутаты Европейского парламента намерены инициировать встречу с главой СБУ Валерием Хорошковским и Генпрокурором Виктором Пшонкой.

Об этом заявил депутат Европарламента Александр Мирский на пресс-конференции в Киеве.

По его словам, депутаты хотят организовать встречу для получения информации касательно уголовных дел в отношении представителей украинской оппозиции.

Он отметил, что после последней встречи с представителями силовых ведомств Украины прошло некоторое время и поэтому у него и его коллег накопились вопросы.

“Много чего изменилось с августа, и мы хотели бы в расширенном составе встретиться как с Хорошковским, так и с генпрокурором”, — отметил он.

Мирский добавил, что депутатов Европарламента интересует ситуация в Украине, связанная с расследованием дел против членов оппозиции.

“Мы действительно не то чтобы обеспокоены — мы хотели бы знать правду, что же на самом деле происходит”, — подчеркнул депутат.

Он добавил, что пока организовать такую встречу не получается ввиду сложного графика европарламентариев.

«Интерфакс»

То есть, получается, что в Европарламенте просто посчитали необходимым подчеркнуть, что поездка Кузьмина в Брюссель – сугубо его личное дело. А дабы сохранить свою репутацию, Европарламент сделал вид, что палача в прокурорских погонах просто не принимал. Судя по словам Мирского, европарламентарии пока еще «из-за сложного графика», не решили, стоит ли им мараться встречей с Хорошковским и Пшонкой? Или же, все-таки вызвать двух этих упырей для того, чтобы припереть к стене вопросами о политических репрессиях, проводимых силовыми ведомствами Украины?

Стоит заметить, Кузьмин со сколоченной им в ГПУ ОПГ даже на весьма мрачном прокурорском фоне выглядит настоящим демоном. Об этом свидетельствует тот факт, что генпрокурор Пшонка, не имея возможности просто выгнать Кузьмина и его «банду» пытается контролировать каждый шаг этой группировки. Вполне резонно понимая, что за преступную деятельность Кузьмина в конце концов придется нести отвественность и генпрокурору. Пытаясь обезопаситься, Пшонка 13 сентября этого года подписал беспрецедентный для генеральной прокуратуры документ под названием Приказ №89.

Фактически Пшонка потребовал у Кузьмина и его «людей» давать отчет о каждом своем процессуальном действии. То есть, степень недоверия Пшонки к Кузьмину и его подчиненным или «людям» настолько высока, что он требует ознакомления с каждой бумажкой, подписанной не только Кузьминым, но и каждым его подчиненным. Говорят, что Кузьмин, когда увидел этот документ, от унижения и злости буквально бил посуду в кабинете, и только чтение любимого им Ницше принесло временное успокоение.

Пшонка старше, опытнее и умнее Кузьмина. И ему прекрасно известно из истории чем кончали особо рьяные палачи вроде Ягоды или Ежова. И потому, Виктор Павлович, видимо решил заранее собрать документы для процесса над своим не в меру ретивым заместителем, а заодно прикрыть этими документами собственную задницу, дескать, информировал я высшее руководство о преступной деятельности Кузьмина, но … не прислушались.

Что же касается возможных встреч с европарламентариями самого Пшонки, то сдается нам, что Виктор Павлович от этой встречи будет всячески увиливать. Потому что очень все-таки сложно доказывать что черное – это белое. Да и Хорошковский постарается в очередной раз в Европе не «отсвечивать», чтобы не подтверждать лишний раз сложившийся образ рьяного душителя демократии в Украине и творца «заказных» газовых и других дел.

Впрочем, возможно, что на самом деле Кузьмин ездил в Брюссель вовсе не для того, чтобы что-то объяснять Европарламенту. А просто затем, чтобы проверить, «работает» ли еще его Шенгенская виза или же он уже является нежелательным лицом в странах Евросоюза так же как и в США?

Станислав Речинский, «ОРД»

В тему:

Чому європейські уряди вважають недосконалими судові процеси над представниками опозиції

У двох своїх недавніх блогах – “Що чекає на Україну” та “Що чекає на Україну 2” – я писав про те, що має статися, щоб наблизитись до підписання і ратифікації Угоди про асоціацію між ЄС та Україною. Нещодавно було досягнуто поступу в переговорах з узгодження технічних моментів Угоди, і це дає підстави сподіватись, що незабаром можна буде оголосити про завершення переговорів. Але, як я зазначив у третьому блозі “Термінологія ЄС та Україна: що це означає”, завершення переговорів і парафування угод не є достатнім для того, щоб Угода про асоціацію набула чинності. Для того, щоб це сталося, Угода повинна бути підписана та ратифікована. Країни-члени ЄС чітко заявили, що це навряд чи відбудеться, якщо лідерів опозиції, утримуваних в неволі внаслідок недосконалих судових процесів, не буде звільнено і якщо вони не матимуть можливості брати участь у політичному процесі.Ключове слово тут – “недосконалі”. Багато європейських урядів, зокрема, британський, висловили занепокоєння, що теперішні судові дії над лідерами опозиції в Україні не відповідають європейським стандартам або є політично мотивованими. У Європі поширено принцип судочинства, за яким люди вважаються “невинними, поки їхню вину не доведено”. Саме тому важливим є судження про те, що судові справи є недосконалими, оскільки вони ґрунтуються швидше на політиці, ніж на поняттях про справедливість і несправедливість. Це означає, що в цих справах аргументи про те, що пана X або пані Y було визнано винними у вчиненні злочину Z, не мають жодної ваги для європейських урядів.Отже, чому ці уряди дотримуються такої думки?Одним із важливих джерел, які підсилюють ці занепокоєння, є робота Данського Гельсінського комітету з прав людини, який уже опублікував три “попередні доповіді” – Юридичний моніторинг в Україні, Юридичний моніторинг в Україні ІІ і Юридичний моніторинг в Україні ІІІ. Ось деякі основні цитати з цих доповідей:- “Вибіркове правосуддя і зловживання системою кримінального судочинства є порушенням статті 6 Європейської конвенції з прав людини та не відповідає міжнародним зобов’язанням країни щодо забезпечення додержання принципів верховенства права” (Юридичний моніторинг в Україні);- “Висунуті обвинувачення криміналізують звичайні політичні рішення, з якими не може погодитися чинний уряд; розслідування та переслідування у рамках кримінального судочинства вимагає наявності обґрунтованої підозри про вчинення неправомірних дій та, що при цьому не переслідуються політичні цілі” (Юридичний моніторинг в Україні ІІ);- “Більшість звинувачень за своїм характером є такими, що ніколи не вважались би кримінальними злочинами у країнах з іншими правовими традиціями і не вирішувались би в рамках Системи кримінального правосуддя” (Юридичний моніторинг в Україні ІІ);- “В результаті проведення моніторингу у чотирьох справах склалося враження, що працівники прокуратури та судді мають дуже обмежене уявлення про презумпцію невинності та рівність сторін процесу під час слухання справи” (Юридичний моніторинг в Україні ІІ);- “В рішеннях про тримання під вартою не було надано достатньо конкретних підстав, які б свідчили про законність застосування тримання під вартою, з урахуванням індивідуальних обставин справи, що вимагається Європейським судом з прав людини” (Юридичний моніторинг в Україні ІІ);- “Особа, що перебуває під слідством, не зобов’язана співпрацювати зі слідчим або демонструвати останньому належну поведінку; негативні наслідки у такій ситуації можуть становити порушення права на особисту свободу та безпеку та права не свідчити про себе” (Юридичний моніторинг в Україні ІІ);- “Низка подій у справах, моніторинг яких здійснювався, викликає сумніви щодо належного розуміння системою кримінальної юстиції прав осіб, що перебувають під слідством, встановлених Європейською конвенцією з прав людини” (Юридичний моніторинг в Україні ІІ);- “Подібність цих справ не лишає сумнівів, що тримання у наручниках та в клітці обвинувачених Луценко, Іващенко та Корнійчука є порушенням положень Статті 3 Європейської конвенції з прав людини щодо негуманного ставлення та приниження гідності” (Юридичний моніторинг в Україні ІІ);- “Відновлення розслідування у справах, які було закрито за законом, є порушенням статті 6 та статті 18 Європейської конвенції про права людини, якщо такі рішення не виправдовуються законними цілями та підставами” (Юридичний моніторинг в Україні ІІІ);- “Строк давності також перешкоджає відновленню більшості, якщо не всіх, восьми справ проти Тимошенко, які було закрито в 2004 та 2005 роках” (Юридичний моніторинг в Україні ІІІ);- “Заяви Генеральної прокуратури стосовно справ проти пані Тимошенко підтверджують сумніви в об’єктивності, незалежності та безсторонності кримінального правосуддя” (Юридичний моніторинг в Україні ІІІ);- “Складна термінологія та суміш описів фактів і припущень у постанові про притягнення як обвинуваченого у Справі про борг значно ускладнюють або навіть унеможливлюють визначення того, які саме дії інкримінуються пані Тимошенко, а отже це є порушенням її права на захист та справедливий суд” (Юридичний моніторинг в Україні ІІІ).Насправді, варто прочитати ці доповіді в цілому. На додаток до українських перекладів доповідей Данського Гельсінського комітету, на які ведуть вищезгадані посилання, є тексти і англійською – тут, тут і тут. Як і всі інші, хто хоче бачити Україну успішною європейською країною на шляху інтеграції до ЄС з підписаною та ратифікованою Угодою про асоціацію, я сподіваюсь, що ми побачимо поступ у вирішенні питань, пов’язаних із судовими процесами над лідерами опозиції, якомога швидше.

You have no rights to post comments