Як відомо, в Запорізькій області добігає кінця місячник з очищення дна Каховського водосховища від старих сіток та побутового сміття. По-вихідним, починаючи з 19 листопада обласні відомства Держрибоохорони, екології, МНС та волонтери Запорізької федерації підводного спорту, дайвінгу та рибальства прибирають дно акваторії від забороненої зони ДніпроГЕС до плавневої частини Каховського водосховища включно.
Ще в жовтні Держрибоохорона та Федерація підводного спорту провели суботник по розчистці зимувальних ям на Каховському водосховищі в районі села Канівське, а минулого тижня розчистили прибережну зону в місті Запоріжжі. Скрізь з річного дна вилучаються тисячі метрів рибальських сіток, що доводить величезні масштаби браконьєрства. Риба потрапляє в пастки й масово гине.
До села Михайлівки, донедавна відомого рибними місцями, в тому числі й Льовшинською затокою, що утворюється в гирлі річки Вільнянки, теж завітали дайвери з обласного центру. Але не з шляхетною метою розчистити дно затоки, яка теж захаращена не менше інших частин Дніпровської акваторії…
«Хоробрі» аквалангісти завітали у понеділок 12-го грудня до гостинного села саме за його природними гостинцями – річковими раками. Не криючись, нагло проїхали легковим авто по траві рекреаційної зони села, під’їхали до самого берега річки Вільнянки та й почали свою нехитру справу. На зауваження місцевих жителів щодо незаконності вилову, відповідали грубо та ще й з погрозами. Мабуть з огляду на ту обставину, що рибоохорона чистить річкове дно за кількадесят кілометрів, вважали себе повними хазяями становища.
Однак люди не вибачили свавілля та грубої лайки губернських гостей. Зателефонували до сільради. Там зреагували миттєво. На місце пригоди прибув особисто голова Михайлівської сільської ради Вадим Борисович Вишинський.
Ще здалеку, вгледівши групу людей, що наближалися до річки, герої-підводники не розгубилися, а стартували машиною до траси, подалі від біди, покинувши під водою свого товариша, що якраз на глибині чистив дно від місцевих раків. Голова сільради дочекався, поки неборака випірне з мішком раків під пахвою та чемно запросив його, вийти з води скуштувати місцевої гостинності. Однак той не спішив виходити на берег, хоча стовбичити по шию у грудневій воді – справа явно не приємна та ще й, кажуть не дуже корисна для здоров’я. Завбачливо поцікавився про мету запросин. Почувши, що будуть складати адміністративний протокол, промимрив щось на кшталт «русские не сдаются»… та спорожнив мішок до останнього рака, вмить перетворивши статус браконьєра на більш привабливий – спортсмена з підводного плавання, або як зараз модно говорити – дайвера.
Такі закінчилася ця історія, для всіх нібито непогано… Раки зберегли свої панцирі, селяни відстояли власну гідність, а ласі до чужого добра волоцюги з обласного центру уникли чималенького штрафу. Що плавець-неборака скаже своїм поплічникам, що покинули його на дні водойми, то вже його особиста справа. Аби зробив правильні висновки й носа більше не показував у Михайлівці.
Голова ж сільради В. Вишинський зовсім не радіє з цієї обставини. Каже, що останнього часу браконьєри зовсім знахабніли. Перегороджують затоку сітями зразу у декількох місцях, прочісують прибережну зону у селі Вільноандріївці, що також належить до Михайлівської сільради. І все це при повному байдужості потуранні збоку Рибоохорони. Можливості ж місцевої влади в питаннях охорони водних ресурсів значно обмежені. Законом всі повноваження щодо затримання й покарання розкрадачів природних ресурсів надано державним контрольним органам. Ті ж, як бачимо, часто бувають зайняті іншими справами.
Так виконуючий обов’язки начальника Держрибоохорони Запорізької області Валерій Ольховський дуже гордий своєю державницькою ініціативою та дає собі й своїй службі найвищу оцінку на сайті Державного агентства рибного господарства України, - «Крім загального покращення екології водойм, ми прагнемо максимально поліпшити традиційні нерестовища для аборигенних видів риб. У листопаді закінчуються заходи з зариблення Каховського та Дніпровського водосховищ. Тепер прийшов час зробити комфортними місця проживання риби. Пізньої осені органіка у водоймах осідає на дно, тому чиста вода дозволяє максимально ефективно провести рибоохоронні заходи».
Ой, щось не дуже віриться у щирість слів та світлі сподівання високопоставленого рако-рибного начальника на Запоріжжі. Зариблення – це добре, але риби в Дніпрі та його притоках чогось з кожним роком стає все менше. Тут не потрібно наукових спостережень та гучних звітів – все видно й неозброєним оком. Може, шановний пане Валерію, перейдемо від балачок до дійсно виконання покладених на службу першочергових та головних завдань? Та залучимо до справи органи місцевого самоврядування, які не на жарт стурбовані станом хижацького пограбування на підлеглих річках та водоймах, тому завжди готові прилучитися до захисту природних багатств.
Для довідки: Відповідно до чинних «Правил любительського і спортивного рибальства», що діють ще з 1999 року, в наших водоймах вилов раків дозволяється без застосування аквалангів ручним збиранням, а також раколовками з діаметром не більше 70 см. і вічком не більше 22 мм. Ще вилов раків дозволяється старим дідівським способом - волосінню з приманкою та рогаткою – «розщіпом», а загальна кількість снастей не повинна перевищувати п’яти на ловця. Норма вилову раків 30 шт., мінімальний розмір, дозволений до вилову - 10 см. Забороняється лов раків у нерестовий період та під час линьок з 5 квітня по 13 червня та з 15 липня по 1 вересня. Цього року заборона діяла до 20 вересня. Будь-яке порушення встановлених норм та порядку лову кваліфікується як браконьєрство та карається в адміністративному та карному порядку в залежності від ступеню завданої довкіллю шкоди та обставин скоєння правопорушення. Це варто знати й місцевим рибалкам, що також часто не обтяжують себе законослухняною поведінкою.
Дайвер з областного центру випускає раків , які наловив в Льовшинській затоці.
Спецкор "Стрела zp.ua"
